Сучасні медіависловлювання, створені на новій знаковій основі, з урахуванням різних кодів сприйняття: візуальних, вербальних, сімволічних, – вимагають від комуніканта в процесі декодування особливого «бачення» і «свідомості» раціональності й емоційності у використані засобів «значення» інформації, розуміння їх функції.
Дуже часто дані висловлювання відображають сформовані відносини в масовій комунікації і традиції у поданні продуктів масової інформації:
- колективне авторство і технологічність;
- єдина система ідеологічного впливу;
- масовість аудиторії та індивідуальне отримання інформації;
- нездатність одержувача критично оцінювати інформацію;
- примусовість змісту, придушення аудиторії, позакультурність.
Крім того, дані текстові продукти досить часто «грішать» проблемами і негативними ознаками, характерними для сформованого дискурсу масової комунікації, які відображають наступні принципи:
• «Принцип обертових дверей»
Періодичне повторення одних й тих самих новинних сюжетів, анонсів, рекламних сповіщень відповідно до ефекту обертових дверей, яка постійно повертається на вихідні позиції.
Небезпека: з одного боку, знижується статус новизни інформаційного об'єкта, а з другого – відтворена неодноразово, подібна інформація починає сприйматися як така, що дійсно заслуговує граничної уваги та може зробити сильний комунікативний вплив, що іноді призводить до появи міфологем у тезаурусі мовної особистості.
• Принцип «входження в роль»
Адресату пропонують роль «глядача» в добре організованому «інформаційному театрі» з відеоефектами, епатажними прийомами при подачі інформації.
Небезпека: комуніканта відводять від вирішення його власних інформаційних проблем. Роль «глядача» не передбачає строгої і критичної оцінки суті отриманої інформації, від «глядача» очікують насамперед яскравої і стійкої емоційної реакції.
В той же час, cлід підкреслити і позитивні явища, які активно заявляють про себе в контексті масової комунікації та відображають якісні показники комунікативної спроможності медійних висловлювань. Так, наприклад, в рамках даних висловлювань прослідковуються наступні принципи дискурсивності:
• Принцип медійного інструментарію при відстеженні і розпізнаванні інформаційних координат.
• Принцип зворотного зв’язку із адресатом висловлювання.
Ці установки реалізуються в PR-дискурсі через серію спеціальних прийомів, дій, які забезпечують PR-суб'єкту отримання відповідних грамотних реакцій адресата, споживача інформації.
Не менш значимі і діяльні методики тематичного і смислового відстеження та розпізнавання інформаційних координат: від найпростішої процедури встановлення зворотного зв'язку на рівні запиту відповідних реакцій адресата («чекаємо ваших відгуків», «пропонуємо обговорити на сайтi») до пропозиції щодо участі в експериментальних дослідженнях («знайди відповідь», «подивись інакше», «порівняй», «надай оцінку»).
• Принцип солідарності і відповідальності медійного суб'єкта при поширенні нової інформації
Основне завдання використання цього принципу пов'язане з обмеженням «шкідливої», «екологічно небезпечної» для користувача інформації, дотриманням загальних правил НЕТікету, прийнятих, зокрема, відправниками та одержувачами інформації в глобальній інформаційній мережі. Необхідні умови: в суспільстві грамотно сприймається «свобода слова», її соціальні функції і можливості; дотримуються правила корпоративної етики та суспільно-гуманітарні норми, що вимагають певної інформаційної культури при сприйнятті, переробки, оцінки та передачі інформації (поняття достовірності, а для оцінки позиції відправника – поняття сумлінності).
Медіатексти створюються часто як продукти корпоративної культури, відображають всі особливості світо- і самовідчуття сучасної людини: інтертекстуальність, емоційність, мультиплікаційні (кліповість), персоніфіцірованість. У зв'язку з цим виникає проблема «прилученості» або «неприлученості» аудиторії до пропонованих корпоративних інформаційних проектів.
Медійні тексти особливим чином макетуються, і перш за все звертає на себе увагу поліфункціональність рамкової композиції медійного тексту: багато з них бувають підтримані на рівні просторового кодування (текст може бути запропонований у графічній рамці, його кордони можуть бути маркіровані індексами розділу або рубрики, колірна «основа», на якій розташовується матеріал, як фон, забезпечує актуалізацію представленої в тексті інформації); текст розбитий на сегменти, колонки, мікромодулі. Подібні презентаційні маркери дозволяють диференцувати інформацію і створити зручність для читання, забезпечують порційність надання інформації, підтримують вибірковість читацького сприйняття, допомагають швидко повернутися до раніше прочитаного.
Можна говорити, що намітилися тенденції в оформленні «авторства» медійного тексту. До числа сформованих традиційних прийомів можна віднести:
- представлення опосередкованих знаків авторської приналежності: вказівка логотипу організації, обличчям якої є автор;
- оформлення його авторського «права» на публікацію із зазначенням на історію отримання доступу до поданої інформації, включення додаткових відомостей про біографію автора або організації, фотопортрет автора або фотосесія, яка дає уявлення про контекст подій в авторській інтерпретації;
- вказівка щодо причетності до еталонних контекстів і достовірних редакційних матеріалів, аж до визнання авторства через уявлення справжнього авторського підпису під матеріалами.
Всі ці прийоми, безумовно, посилюють суб'єктивну позицію автора і дають читачеві вказівку на достовірність, фактологічність інформаційного простору, демонструють «відповідальність автора» в медійному просторі «автор» - «адресат-читач». Активно функціонують в медійних жанрах і традиційних способах вираження авторського ставлення, що формують «очікування» адресата:
- звернення до прийомів надання концептуального заголовку;
- смислова «гра» із заголовками на основі візуальних кодів (підкреслення, графічне виділення, колірне маркування).
Прийоми інтимізації діалогових відносин в рамках публічного висловлювання теж можна з повним правом віднести до намічених нині тенденцій мас-медійного дискурсу. Це, як правило, проявляється в особливій усно-розмовній тональності «співбесіди» у формі інтерв'ю або при використанні прийомів «розповідання» в іміджевій статті.
Автори активно користуються прийомами усного діалогу, переносячи в письмовий текст атрібути живої бесіди, зі наданням порад та рекомендацій.
Такі «діалогові пасажі» в рамках письмового медійного тексту покликані створювати загальну довірливість і сповідальну тональність в рамках сучасного публіцистичного медійного тексту.
У мас-медійному PR-дискурсі креативно і естетично грамотно використовуються наявні медіазасоби (архітектоніка тексту, синтагматична і синтаксична структура; термінотворчість, мовна гра, графеміка та ін.); креативно і естетично грамотно застосовуються наявні ефекти медійного дискурсу (ефект реальності, відчуження, пристрасті, стантінга, тобто фокуса, трюку).
У мас-медійному PR-дискурсі автор (автори) виконує особливі комунікативні функції: масмедіатора як провідника когнітивно-освоєних цінностей. Активно використовують медіаелементи, що репрезентують когнітивно-номінативний план висловлювання (фотографія, фото і номінативні вербальні знаки, номінативні знаки заголовка, шрифтові виділення, анонсування); медіаелементи, що репрезентують оцінку і селекцію запропонованих концептів (символічний відео- і фотообрази; символічні графічні знаки; індексальні знаки навігації; виноски; прецеденти і інтертексти).
Вибираючи для занять у комунікативних курсах медіатексти, ми повинні говорити про створення особливої методики роботи з цими новими текстовими продуктами.
По-перше, система питань аналітичного плану в роботі з такими текстами повинна включати роз'яснення-рекомендації, що дозволяють грамотно інтерпретувати способи і засоби вираження авторського наміру. Як правило, ці питання дозволяють, не опускаючи головного в предметному плані, оцінити, як авторові вдається вибудувати ієрархію ціннісних смислів, зберігти можливість суб'єктивного прочитання життєвого факту, як «працюють» в інструментарії автора відомі медіакоди: динамічний характер інформування; свобода і еклектичність жанрової моделі, інтерактивність в організації діалогу з можливим і поліадресним споживачем інформації.
По-друге, медіатексти як дидактичні матеріали, які мають підвищений прагматичний статус і сприймаються учнями позитивно, дозволяють організувати цілу серію завдань аналітико-конструктивного плану:
- провести компресію вихідної текстової інформації або жанрової форми матеріалу при ситуації, що змінилося пред'явлення медіатексту (газетна публікація, телерепортаж, радіохроніка);
- підготувати комплексне моделювання (макетування) запропонованого текстового матеріалу в умовах, що змінюють медіапростір (рішення етичних чи моральних проблем в молодіжній газеті; уявлення історико-культурних питань у дитячій або студентської аудиторії; в рамках комерційної реклами або PR-акції) і захистити свій медіа-проект;
- здійснити інтерактивне «підключення» в запропонований медіаконтекст (стати одним з героїв проблемного репортажу; учасником інтелектуального шоу; гостем у студії тематичної програми) і «дописати» запропонований вихідний медіатекст.
Звернення до медіатекстів може бути пов’язано й з вирішенням завдань формування системи вимог до комунікативної поведінки та культури мови людини, що говорить публічно. В зв'язку з цим медіатексти можуть стати своєрідним «дзеркалом», що відображають «мовний смак» і «мовну персональну ідентифікацію особистості» сучасної епохи, а звернення до них дає вчителям і учням матеріал для серйозних роздумів про комунікативну компетентність сучасної мовної особистості.
Безумовно, робота з медіатекстами – це важливий етап у формуванні медіаграмотності сучасної мовної особистості – комплексного поняття, що відображає вимоги сучасної медійної освіти: образ комунікативної свідомості сучасної мовневої особистості, що передбачає у даної особистості здатності медіума, мислячого універсальними категоріями, що вміє встановлювати і втілювати нові структурні та змістові зв'язки, вільно оперувати інформаційними потоками і бути готовим оцінити і підтримати поширення «думки в світі».
Л.Г.Антонова, 2011
Комментариев нет:
Отправить комментарий